|
Село! І серце одпочине!
Село! І серце одпочине!
Село на нашій Україні –
Неначе писанка – село,
Зеленим гаєм поросло;
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво; а кругом –
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром...
Сам Бог вітає над селом.
Тарас Шевченко.
На Україні є чимало справді чудових куточків. До таких куточків належить і наше село Форосна, Новоселицького району, Чернівецької області.
Легенда стверджує, що колись в цій місцевості жив поміщик Форос і його дружина Форосінія. Вони жили дуже добре і були багатими. Та турецькі завойовники вбили поміщика і забрали все його майно. Форосінія дуже любила свого чоловіка, не могла без нього жити. Побоюючись, щоб її не забрали в Туреччину, вона заподіяла собі смерть. З тих пір люди стали називати село Форосна – на згадку про Фороса і Форосінію.
На околиці села, у центрі вигону, є великий горб. Старожили розповідають, що давним-давно ця місцевість була загарбна турецькими завойовниками. Вони грабували людей. Коли чужоземців проганяли, вони не мали змоги забрати з собою все награбоване. Тому вирішили золоті речі і інші коштовності закопати на вигоні. Жителям села наказали привезти землю. Вони це робили з допомогою підвід, відер, корзин. З тих пір цей горю називається турецьким горбом.
Ще розповідають старожили, що турки прокляли цей горб, аби ніхто не міг взяти звідти багатство, за винятком тих, хто з роду турецького. Вони повернулися з думкою про те, що колись повернуться і заберуть своє багатство. Відтоді минуло багато часу, адже то було в 1570 році, але ніхто з турків не повернувся за скарбом. І з тих пір село називали: Форостіна, Фороска, а тепер Форосна. Церква збудована в 1809 році.
Село наше вміє не тільки трудитися гарно, але й гарно відпочивати. Вечорами збирається молодь села тай трудівники в БК, який збудований в центрі села в 1987 році.
При БК діють гуртки художньої самодіяльності: хоровий, вокальний, сольні співи, театральний, танцювальний, фольклорний, вокальний (дитячий), танцювальний (дитячий), художнє читання.
Хоровий колектив, керівник Дирда Л.М., акомпанують Пінтяков В.Н. та Блага І.В.
Виступ хору БК с.Форосна на районній сцені
Жіночий вокал, керівник Пінтяков В.Н.
Тематичний вечір: “Ніщо не забуто, ніхто не забутий”
Дитячий ансамбль “Світанок”, керівник Вакаріца В.Г.
Дитячий ансамбль “Струмок”, керівник Вакаріца В.Г.
Сімейний дует – Галина та Володимир Пінтякови
Ансамбль “Форосіна”, керівник Г.Пінтякова
Художнє читання. Читає розлога Д.Б.
Український “Гопак” на районній сцені.
Фольклорний етнографічний колектив, керівник Розлога М.П.
Вечір “А нумо, дівчата!”
Спортивні змагання, волейбол
Новорічні вітання
“Маланка” в селі 13 січня
Вишиванка.
Бузьки в небі вишивають
Білим шовком рушники,
І над лугам простеляють
Біля сонця на хмарки.
Полетять птахи далеко,
Ой, нелегка в вирій путь.
З краю отчого лелеки
Вишиваночку візьмуть.
О.Савченко-Гнатюк
Вишивкою займається багато жінок нашого села, а найбільша майстриня – Попович Ніна Сергіївна.
Попович Ніна Сергіївна
На різні свята, які проводяться в селі, молодь оновлює свій гардероб. І допомагає їм знайома на весь район швачка Підгірна Лідія Костянтинівна.
Сучасні пальто, куртки, костюми, зшиті її руками, одягають з задоволенням.
Підгірна Лідія Костянтинівна
Кожний рік у селі піднімають нові і нові хати. Двері, вікна, інкрустації – це діло натруджених рук майстра – столяра Висоцького М.М.
Висоцький М.М.
Директор Будинку культури: Володимир Іванович Пінтяков
Художнє оформлення: Галина Петрівна Пінтякова.
Набір - dnepr
|
